Як називається дно Світового океану?

Основні частини дна – шельф, материковий схил, ложе океану, глибоководні жолоби, серединно-океанічні хребти, підводні улоговини, океанічні плато. Підводна околиця материка складається з шельфу (мілини), материкового схилу і материкового підніжжя.

Ложе океану – найглибша частина дна океану, що займає понад 60% усієї площі Світового океану. Основні елементи рельєфу ложа океану – це океанські улоговини, підводні плато, вулканічні ланцюги й океанічні кряжі. Близько 90% ложа зайнято горбистими рівнинами висотою до 300 м.

Найглибші ділянки дна Світового океану називаються жолобами або западинами. У Тихому океані найглибша – Маріанська западина (11022 м), в Атлантичному – жолоб Пуерто-Ріко (8742 м), в Індійському – Яванська западина (7209 м), у Північно-Льодовитому – Гренландське море (5527 м).

Піднімаючись над водою, вершини вулканів утворюють острови (наприклад, Гавайські). Дно океанів вкрите морськими опадами. За походженням вони бувають материковими та океанічними. Материкові опади утворилися шляхом змиття їх із суші.