Що таке містика у філософії?

МІСТИКА, -і, ж. 1. Віра у існування надприродних, фантастичних сил, з якими особливим таємничим чином нібито пов'язана і може спілкуватися людина.

μυστικός «містерійний, таємничий», від μυέω — «присвячувати в містерії, таїнства») — віра в існування надприродних сил, з якими таємниче нібито пов'язана і здатна спілкуватися людина; також — сакральна релігійна практика, яка має на меті переживання безпосереднього єднання з Богом (або богами, …

Класичні приклади віросповідний містики — гностицизм у ранньому християнстві, п'ятдесятництво у сектантстві, ісихазм у православ'ї, суфізм в ісламі, дзен-буддизм, рух «Харе Крішна» тощо. Містики цього напряму проголошують можливість повного злиття з божеством у стані екстазу, трансу.