Що означає двокрапка в транскрипції?

У фонетичній транскрипції двокрапка після знаку звуку означає його довготу (У цьому значенні воно скоріше є діакритичним знаком).

У транскрипції тривалість приголосних звуків позначається однаково: зазвичай, двокрапкою праворуч від звуку ([ж':], [ш':], [к`ас:а]).

Довгота звуку позначається в транскрипції 2-мя точками [i:], [ɔ:].

«КомаВгорі рядки – це основний наголос, внизу – вторинне. Знаки наголосу ставляться перед ударним складом. Наприклад, [ˌɪntəˌnæʃnlaɪˈzeɪʃ(ə)n]. Символи укладені у круглі дужки можуть ігноруватися під час вимови.