Коли і чому виникло старообрядництво?

Старообрядництво виникло у другій половині XVII ст. в результаті розколу в Російській Православній Церкві, коли частина духовенства та мирян відмовилися ухвалити реформу патріарха Никона (1652-1666), здійснену за підтримки царя Олексія Михайловича (1645-1676).

Старообрядництво виникло після реформ церкви патріарха Никона, проведених у 1650-70-х роках. Вони повертали богослужіння до грецьких витоків. Старообрядці не прийняли зміни, продовжували служіння за старими обрядами та традиціями. Відбувся розкол у російській православній церкві.

Виникло XVII столітті після смерті священиків старого висвячення. У рядах старообрядців після розколу не було жодного єпископа, за винятком Павла Коломенського, який помер ще 1654 року і не залишив собі наступника.

Старообрядці — це неоднорідна релігійна течія всередині Російської православної церкви. Воно виникло у середині XVII століття, після того як московський патріарх Нікон (1605–1681) провів реформу Церкви (про неї нижче). Старообрядці діляться на попівців та безпопівців.