Колективізація: визначення, цілі та наслідки

Колективізація – це процес переходу від індивідуального селянського господарства до колективного землеробства, який здійснюється державою. Він був активно проведений у Радянському Союзі у 1930-ті роки в рамках будівництва соціалізму та призвів до створення колгоспів та радгоспів. Метою колективізації було конфіскувати землю у селян і об'єднати їх у колективні господарства з метою збільшення загального виробництва та встановлення державного контролю за сільським господарством.

Один із найважливіших інструментів колективізації було створення колгоспів – колективних сільськогосподарських підприємств, де селяни об'єднували свої земельні ділянки, худобу та трудові ресурси. Колгоспи було організовано під суворим державним контролем. Кожен колгосп керувався головою, який призначався державою. Колгоспи були зобов'язані виконувати державні плани щодо сільського господарства та постачати державі сільськогосподарську продукцію за фіксованими цінами.

p align="justify"> Колективізація викликала запеклий опір з боку селян, які не хотіли відмовлятися від своїх земель і вступати в колгоспи. У ході колективізації відбулося масове насильство, конфіскація землі та худоби, арешти та репресії проти противників колективізації. Багато селян втратили своє майно та загинули під час масового голоду, відомого як "Голодомор". Незважаючи на економічні та людські жертви, колективізація справила значний вплив на сільське господарство СРСР, забезпечивши сировину для промисловості та створивши умови для індустріалізації країни.

Що таке колективізація
Колективізація – це процес об'єднання дрібних селянських господарств у колгоспи чи радгоспи у межах здійснення політики держави. Основна мета колективізації полягала у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції та консолідації селянства під керівництвом держави.
Процес колективізації почався у СРСР кінці 1920-х років і тривав до середини 1930-х. Він проводився під керівництвом Комуністичної партії та Ленінської організації. Колективізація мала як економічне, а й політичне значення. Держава прагнула зміцнити свою владу шляхом знищення незалежних селянських господарств та підпорядкування сільського населення державному контролю.
Проте процес колективізації мав серйозні негативні наслідки. Багато селян вимушено позбавлялися невеликих земельних ділянок і змушували вступати до колгоспів. Внаслідок цього погіршилася якість та кількість виробленої продукції. Колективізація також призвела до масового голоду у 1932-1933 роках, відомому як Голодомор, коли мільйони сільських жителів загинули від голоду.
Колективізація сильно змінила сільське життя та структуру сільського господарства в СРСР. Вона створила фундамент індустріалізації країни та розвитку радянської економіки. Однак тривалі наслідки колективізації виявилися негативними для сільського господарства та якості життя сільських мешканців.

Що таке колективізація своїми словами?

Колективізація політика об'єднання одноосібних селянських господарств у колективні (Колгоспи і радгоспи), що проводилася в СРСР у період з 1928 по 1937 рік (у західній частині країни – до 1950 року).

У чому полягає колективізація?

Колективізація – Форма усуспільнення сільського господарства; Метод і процес перетворення індивідуальних селянських господарств на великі господарства, засновані на колективному праці та колективної власності коштом виробництва та вироблену продукцію.

Чому колективізація погано?

До чого призвела колективізація? До практично непоправного знищення сільського господарства. Також був голод — величезна кількість людей померла від голоду внаслідок колективізації. Втратили можливість якось продовжувати НЕП і хоча б у майбутньому відновити нормальну ринкову економіку.