Хто шукав Біловоддя?

Алтай для Миколи Реріха був важливою, сполучною ланкою між Росією та Індією. Провів він у цій гірській республіці місяць. Весь цей час він збирав мінерали, цікавився цілющими травами, вивчав наскельні малюнки і спілкувався зі старовірами найвіддаленіших куточків цієї гірської країни.

Біловоддя – у старообрядницьких переказах легендарна країна на сході від Росії, де в усій повноті збереглося “древлєправославне” (дорозкільне, “доніконівське”) священство, де немає і не може бути антихриста. Легенда сформувалася наприкінці XVIII – початку XIX століття.

Потрапити до них можна, перейшовши це море, а по морю вивішена дорога фертом (коні по черево, на одну добу шляху). Чутка йде, що і зараз живуть вони там, зберігають давнє благочестя”. Слід зазначити, що досі розповіді про Біловоддя передаються з повною вірою в реальність його існування”.