Хто був засновником імперії монголів?

У березні 1206 року недалеко від витоків річки Онон зібрався курултай, де Темуджина було обрано великим ханом і проголошено створення Великої монгольської держави.

На з’їзді монгольської знаті (курултаї) в 1206 р. творець імперії Темуджин (Темучін) був проголошений великим ханом усіх монголів і прийняв ім’я Чингісхан. Монгольська імперія виявилася винятково боєздатною і життєздатною.

На межі XII і XIII ст. відбулося об’єднання монголомовних і частини тюркомовних етносів Центральної Азії під владою Темүчжина, якого в 1206 р. на зборах представників монгольської знаті (курултай) обрали верховним правителем із титулом Чингіз-хан (1206-1227).

Темүжін, Темүүжін, ᠲᠡᠮᠦᠵᠢᠨ) (бл. 1155 або 1162 – 18 або 25 серпня 1227 року) – засновник і перший великий хан (каган) Монгольської імперії, що об’єднав розрізнені монгольські та тюркські племена; полководець, що організував завойовницькі походи монголів до Китаю, Середньої Азії, на Кавказ і в Східну Європу.