Чому саме 12 годин?

Дванадцять поділок на шкалі сонячного годинника відповідають дванадцяти секторам зодіакального кільця, річного кола Сонця. День від ранку до вечора ділився на 12 годин, влітку година була довшою, взимку коротшою. Еталоном для астрономів слугувала рівноденна година, коли Сонце в березні та у вересні перетинає екватор.

Доба – це час, за який наша планета Земля робить один оберт навколо своєї осі. Люди вважають, що в добі рівно 24 години. Насправді ж у добі 23 години і 56 хвилин. Щоб чотири хвилини на добу, що залишилися, не накопичувалися і не заважали літочисленням, у календарі є високосні роки.

Єгиптяни придумали дванадцятиричну систему літочислення часу. Вони виділяли дві частини в добі – темний і світлий час. У кожній із таких частин було по 12 годин. Однак подібна система була незручною, бо в різні пори року довжина дня і ночі змінювалася.

Кожні 4 роки високосний день. Наявність у добі 24 годин спричинена тим, що наша планета здійснює повний оберт навколо своєї осі за наближену кількість часу, що дорівнює 23 годинам 59 секундам.