Чий народний інструмент?

Балалайка – старовинний і найвідоміший російська музичний інструмент. Балалайка набула поширення ще в епоху Московської Русі, продовживши традиції давньоруського струнного щипкового інструменту – домри. Балалайка придумана і поширена російським народом межі XVI-XVII століть.

Балалайка – російська, білоруська та українська народний струнний щипковий музичний інструмент з трикутною або овальною формою корпусом, що має від двох до шести струн.

Найпоширеніша гіпотеза – балалайку винайшли на Русі. Згідно з іншим припущенням – інструмент був запозичений у народностей, що проживали по сусідству (предків сучасних киргизів або татар).

Ахмад ібн Фадлан «Коли і ким винайдена балалайка — невідомо», — йдеться в Енциклопедичному словнику Брокгауза та Єфрона. Але вже в Х столітті арабський мандрівник Ахмад ібн Фадлан, що вирушив до Волзької Булгарії, побачив балалайку у російських купців, про що і написав у своїй книзі дорожніх нотаток під назвою «Записка».